Мішані та мішано-перехідні говірки середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя

Abstract

У статті привернено увагу до проблеми лінгвістичної непере­рвности, репрезентованої в говірках мішаного та мішано-перехід­ного типів, означено ці поняття та вирізнено їхні ознаки. Названі типи говірок розглянуто за густішою мережею обстеження та ре­зультатами регіонального вивчення на матеріалі однієї з проблем­них зон українського діалектного континууму – південної групи говірок середньонаддніпрянського діалекту, що перебувають на периферії ареалу і водночас частина з них належить до перехід­ної смуги між середньонаддніпрянським і степовим говорами південно-східного наріччя української мови. Типи говірок вио­кремлено залежно від характеру змін у діалектних мікросистемах: поступовий розвиток мішаних говірок унаслідок нашарування на діалектну основу престижного говору рис інших діалектів, що по­стали як результат фронтальних чи афронтальних контактів їхніх носіїв, та мішано-перехідних як відображення тривалого співісну­вання сусідніх діалектних систем. Матеріали лінгвогеографічного вивчення фонології, фонетики та лексики діалектної мови засвід­чують, що в говірках „мішаного“ типу не відбувається докорін­ної перебудови системи середньонаддніпрянського діалекту, їх вирізняємо за мінімальними порушеннями в ній, що не зміню­ють його типового складу, тоді як у мішано-перехідних говір­ках, окрім різнодіалектної аплікації, розвинулися ще й спец­ифічні локальні ознаки та риси перехідних говірок.