Юридизація медіапрактики: Лінгвостилістичний та лінгвокультурологічний аспекти (На матеріалі текстів „українського тижня“)
DOI:
https://doi.org/10.46584/lm.v24i2.704Ključne riječi:
юридизація, мова права, правовий тер- мін, лінгвокультурологія, лінгвостилістика, медіатекст, мовомисленняSažetak
У статті проаналізовано одне з виразних явищ сучасної мовної практики – юридизацію мовомислення. Його прояви представлено у чотирьох аспектах: як надання суспільним процесам, діям, що набувають інформаційної ваги, правового характеру; як медіатизацію текстів офіційно-ділового стилю; як насичення сучасного медійного простору поняттями і термінами із галузі права; як посилення уваги до конфліктного спілкування, що принижує честь і гідність комунікантів, до слововживання, що спричинює юридичну рефлексію у свідомості того, хто сприймає висловлення. Диференційовано процеси юридизації загальновживаної мови і мови медіа.
Запропоновано аналіз явища юридизації медіапрактики на матеріалі публікацій у виданні „Український тиждень“. При цьому застосовано методи лексико-семантичного, лінгвокультурологічного і лінгвостилістичного аналізу.
Окреслено перспективи вивчення мови ЗМІ в антропоцентричному аспекті з акцентом на одному із важливих напрямків професійної діяльності – юридичної, а також в аспекті міждисциплінарності